Костянтин Гладкевич
адміністратор систем
РЕНОМЕ СМАРТ
Продукт:
Підтримка критичної інфраструктури
У рубриці “Як це працює?” ми спілкуємося з розробниками, програмістами, проєктними менеджерами, керівниками напрямів аби дізнатися, як інноваційні рішення допомагають створювати продукти, що спрощують людям життя.
Наш наступний герой, адміністратор систем РЕНОМЕ СМАРТ, Костянтин Гладкевич, розповідає про департамент, від якого залежать практично всі процеси у компанії, й проте, як використовувати невдачі собі на користь та підготувати компанію до блекаутів.
Костянтин Гладкевич
адміністратор систем
РЕНОМЕ СМАРТ
Продукт:
Підтримка критичної інфраструктури
ДІТ — це департамент інформаційних технологій, зоною відповідальності якого є мережева інфраструктура, розгортання і налаштування серверів, підтримка роботи систем, обладнання та користувачів тощо. Без цього департаменту ніхто не може працювати: ні бухгалтер, ні програміст, ні працівник Моніторингового центру. Так само від нас залежить функціонування продуктів й рішень, які постачає РЕНОМЕ СМАРТ.
Хіба що від енергетиків. Без електроенергії наша робота була б неможлива.
А взагалі, якби не було ні програмістів, ні Моніторингового центру та інших підрозділів, то не потрібен був би й ДІТ. Компанія — це єдиний організм, де кожен орган впливає на роботу інших.
Останнім часом дуже завантаженим: зранку сів за комп’ютер — до вечора ніколи й встати. Нерідко доводиться працювати й після роботи, вночі або на вихідних.
Ви знали, що 30 комп’ютерів разом можуть нагріти повітря у кімнаті до 60С? Перевантаження серверної чути аж поверхом нижче і це поганий знак. Треба стежити, аби у ній постійно працювали кондиціонери,особливо, коли часто зникає живлення. Іноді доводиться навідуватись туди й посеред ночі.
З відключеннями електрики проблем взагалі побільшало, бо практично все залежить від неї. А бізнес, не дивлячись на це, повинен працювати цілодобово. Доводиться викручуватися й щось вигадувати.
Було відчуття, наче хтось вибив землю з-під ніг. Абсолютна розгубленість. Ми дивились один на одного й не розуміли, що робити далі. Втім, зранку 24 лютого усі були на роботі за графіком, адже знали, що ми тут потрібні.
Згодом довелося взяти на себе більше обов’язків, хоча до цього у мене був відносно невеликий досвід. А ще швидко вчитися, розбиратися в складних питаннях. З одного боку більше відповідальності і стресу, а з іншого — з новими обов’язками стрімко формувалися нові вміння й навички.
Так, намагалися підготуватися заздалегідь. Встановили генератори, щоб підтримувати роботу техніки.
За збігом обставин, за кілька місяців до масованих обстрілів нашого міста, відбулася одна не дуже приємна історія. Сталася аварія на підстанції, а генератор, як на лихо, тоді не спрацював . Тож у нас “лягло” абсолютно все, а на повне відновлення пішло аж два дні.
Це був урок. Ми побачили слабкі місця, напрацювали механізми їх вирішення, розробили систему оповіщення, підготувалися морально. Тому перші аварійні відключення світла, внаслідок атаки росіян, не мали для нас фатальних наслідків.
Однак, ніхто не міг спрогнозувати, що одного дня стануть недоступними одразу три інтернет-провайдери. Тож знадобилося запасне рішення — резервний канал зв’язку, і ним став супутниковий зв’язок Starlink. Зараз налаштовуємо мережу так, щоб у критичній ситуації система автоматично під’єднувалася до супутникового інтернету і все працювало без збою.
Це була цікава задача, навіть подекуди творча. ІР-адреса не статична, постійно змінюється і щоб сервери приєднувалися до неї автоматично потрібно було знайти обхідний шлях. Переналаштовували мережу, розгортали vpn-тунелі — здійснили чималий кусень роботи.
Зазвичай ми займаємося підтримкою: немає доступу, впав сервер чи потрібно розгорнути його для нового продукту. Типові завдання, які доводиться виконувати чи не щодня. У цьому ж випадку довелося проявити креатив та об’єднати різні інструменти в один механізм.
Окрім налаштування, Starlink ще потрібно встановити та подати до нього живлення. І тут багато у чому завдячуємо Роману Вербицькому та його підлеглим. Без них ми не впоралися б. Навіть зараз, під час нашої розмови, хлопці вирішують питання по електриці. Там не все так просто, як увімкнути рубильник. Електромережа теж може потребувати певного тюнінгу, працювати некоректно, напруга може стрибати і слід вчасно реагувати.
Дивлячись, що ними називати. Одного разу через мене у всьому офісі на годину зникла мережа. Хоча могло бути й гірше. Часом в когось дійсно не складається день: видаляються бойові бази даних, або відбувається щось непоправне. А так, як у всіх, інколи щось просто йде не за планом.
Буває, особливо, як щось виходить з ладу. Пригадую, коли 22 листопада аварійно вимкнулося світло, люди під нашим кабінетом ставали у чергу, а двері не встигали закриватися. Тоді клопіт мав аж до ранку. Блекаут чи ні, а все має працювати. У протилежному випадку, компанія втратить купу часу й грошей.
“Блекаут чи ні, а все має працювати”
Це один великий жарт про нашу зайнятість. На тлі сильної завантаженості і великої кількості задач, кошеня з підписом “я психічно врівноважений” набуває певного гумористичного ефекту. Взагалі, ми любимо пожартувати, це допомагає зняти напругу.
Аська
Зазвичай відповідає протягом декількох хвилин.
Маєте питання? Готові відповісти
Написати повідомлення
🟢 Online