“Важливо продовжувати робити свою справу. Це допоможе підтримати економіку нашої країни, один одного і вистояти”

Напередодні Дня будівельника традиційно запитаємо, яким був рік?

Його розділив би на дві частини – до 24 лютого і після. Ми завершували реконструкцію операційного блоку в Рівненському обласному протипухлинному центрі, облаштування сімейних кімнати у Рівненській обласній, облаштували покриття проїжджих частин та тротуарів мікрорайону у Хмельницькій області. Крім того, вели роботи по будівництву найбільшого комбікормового заводу західної України на потужностях агрокорпорації Крупець, будували склад-холодильник у с. Вересневе. Розпочали будівництво НВК у с. Борбин, виконали 40% та, на жаль,  робота зупинена через війну.

Вона внесла корективи у інші ваші проєкти?

Відновити те, що було у планах до 24 лютого, вдалося лише на 25%. По перше, питання у фінансуванні приватних інвесторів, держави та громад. По друге, матеріали – їхня вартість, брак або ж повна відсутність. Деякі локальні виробники будівельної продукції намагаються або ж відновили свою роботу. Але чимало підприємств, потужності яких знаходилися на Сході та Півдні України, вже, на жаль, не зможуть стати на ноги. Ворог знищив все, як от провідне виробництво гіпсокартону та шпаклівки на Луганщині. Тож ми вже змушені імпортувати необхідне з ЄС. А це додатковий час, логістика, здорожчання вартості… Очікувати дешевих квадратних метрів житлових, промислових чи комерційних об’єктів найближчим часом не варто.