Аліна Бойчук
менеджерка із зовнішньоекономічної діяльності РЕНОМЕ СМАРТ
Продукт:
Депозитні сейфи
ЯК ЦЕ ПРАЦЮЄ
Аліна Бойчук
про те, як відбувається тестування нашого продукту на стороні клієнта
9 травня 2024
Після першої бесіди з Аліною Бойчук, нам стало цікаво, яким буде продовження її історії: як відбудеться перша “жива” зустріч з партнерами в Катарі, яким буде план дій, як культурне середовище впливає на робочі процеси (пригадуєте, візит припав на період Рамадану), які труднощі постануть перед командою і як вона буде їх вирішувати, чи вдасться реалізувати заплановане.
Одним словом, Аліна повернулась 一 про все детально розпитали. Погнали читати!
Ми вирішили вийти за рамки формату й записати ще одне інтерв’ю з тобою. Дякуємо, що погодилась задовольнити нашу цікавість. Почнемо з початку 一 як готувалась до поїздки, хвилювалась?
Аякже! Намагалась вивчити усі технічні аспекти, спілкувалась з командою, попереджала всіх, що буду писати часто і багато. Пропрацьовувала різні форс мажори, продумувала можливі варіанти вирішення 一 усе по максимуму. Довелось подумати і про гардероб: оскільки там усі дотримуються офісного дрес-коду, потрібно було й мені прикупити декілька костюмів.
Будівля QNB банку. Тут здійснюється основна операційна діяльність
Як пройшла перша зустріч?
По прильоту мене зустрів працівник наших партнерів. Наступного дня був перший візит у банк.
Це був п’ятнадцятиповерховий операційний офіс установи. Відразу пройшли жорстку процедуру перевірки, детектор, охоронці звірили наші дані та видали перепустку. Ми піднялися на останній поверх, щоб познайомитися з менеджером проєкту. Згодом я познайомилась і з усією командою, передала подарунки, які ми підготували заздалегідь, і це було зворушливо.
Про що йшлося на першій зустрічі?
Ми ще раз обговорили план дій, який підготували напередодні. Оскільки це ще був етап розгортання рішення, а не тестування, 一 домовилися про початок роботи і наступні кроки.
Нашим робочим місцем мала бути кімната на зразок лабораторії в РЕНОМЕ СМАРТ, де стояло кілька девайсів і наш сейф. Весь час ми проводили біля пристрою, бо постійно виконували транзакції і перевіряли їх. Перші 200 транзакцій були неуспішні.
Чому так сталося?
Тому що у нас не було можливості протестувати рішення напряму з банківською системою перед передачею замовнику. Тож вийшло, що з саме з цього й почалася наша робота. Цей етап ще називають “стикуванням” 一 ми доналаштовували наше програмне забезпечення, намагаючись підлаштуватися до банківської системи, виправляли помилки та допрацьовували наше рішення, щоб транзакція врешті пройшла.
Чи був готовий до цього замовник?
Звісно, з його боку 一 цілковита довіра.
Яким було твоє завдання?
Моя роль як делівері менеджера полягала у координації процесів між двома командами Доха-Рівне: передавала інформацію про несправності, доробки та покращення. Річ у тім, що їхній підхід до роботи дуже відрізняється від нашого. Ми багатозадачні, у них 一 кожен відділ відповідає лише за якусь частину проєкту. Меседжі довго йшли робочими ланцюжками, поки дісталися б адресата, й ніхто не вклався у дедлайн 一 щоб цього не сталося, на проєкті потрібен був каталізатор. Крім того, я працювала з операційною комадою замовника, показуючи їм всі аспекти нашого рішення та проводила тренінги для кінцевих користувачів (касирів аеропорту).
Підготовка до презентації нашого рішення для касирів Qatar Duty Free
Скільки часу ти там працювала?
Попередньо їхала на два тижні, на період тестування. Але за цей час вдалося лише налаштувати програмне забезпечення. Потім банк і партнери попросили, щоб я лишилась на один тиждень, а потім ще раз 一 у сумі вийшов місяць. Вони відзначали, що я допомагаю їм краще розібратись з нашим програмним і апаратним забезпеченням та пришвидшити вирішення проблем. Бо поки реєструється якась бага, я вже пишу команді і вони готують на наступний день “фікс” (тут скористаюсь моментом відзначити колег за професіоналізм і оперативність 一 дякую вам за це!). Всі жартували, що мене взяли в полон, і поки система не працюватиме ідеально 一 додому мене ніхто не відпустить (сміється).
Наскільки їхній робочий графік відрізняється від українського?
Оскільки в Катарі доволі спекотно, люди намагаються прийти на роботу якомога раніше. Зазвичай розпочинають о 7:00 год ранку й о пів на четверту йдуть додому. Проте в період Рамадану графік трохи скорочується, бо мусульмани постять цілий день, зовсім не їдять і нічого не п’ють. Вважається, що у них трохи менше сил на роботу, відтак приходять о 8-ій і о 14:00-тій — вільні. Немусульмани, тим часом, користуються перевагами скороченого робочого дня, адже правила одні для всіх.
Мій робочий день розпочинався ще у готелі о 8:00 год з відповідей на мейли, о дев’ятій їхала в офіс, де працювала до третьої. Зі мною на годину затримувались працівники банку, тестувальник, операційний менеджер, наш партнер, інженер та інкасатори.
Ти не згадуєш про перерву?
Бо її не було у класичному розумінні. Я навіть води протягом цього часу не пила. Там так заведено — всі солідарні з традиціями мусульман і теж частково їх дотримуються в період Рамадану. Тому мій обід був десь о 16:00 год після повернення в готель.
Однак була перерва ополудні, коли люди йшли в мечеть молитися.
Керівник департаменту IT Масуд – дуже нам допоміг з різного роду налаштуваннями і став мало не головною людиною на проекті
Менеджер проекту Шрідар – головний двигун нашого проекту
"Стикування" завершилось і ви почали тестувати рішення — як це відбувалося?
Потрібно було перевірити як все працює: з малими транзакціями, з великими, відтестувати неуспішні сценарії. Оскільки операції проводяться у тринадцяти валютах, то щодня приходили інкасатори, приносили з собою величезний ящик грошей й ми пачками вносили їх у наш сейф, перевіряючи справність підрахунку та статус проходження транзакції в банківській системі.
Після тестування рішення пішло у продакт?
Так, операційна команда підтвердила успішність тестування й на 1 травня рішення презентували менеджменту банку та аеропорту. Наступним етапом пристрої будуть відправлені на брендування, а далі їх встановлять в аеропорту та виконають перші транзакції в продуктовому середовищі. Ці процедури триватимуть близько двох тижнів.
Так виглядає каса в магазинах Duty Free.
Тут люди можуть розрахуватись у 13 валютах,
а потім ці всі гроші касири будуть вносити у наші пристрої,
які стоятимуть у спеціальних приміщеннях
З чим виникали найбільші труднощі?
На самому початку зі “стикуванням”. Сподівалась, що приїду, успішно передамо, все буде працювати й залишиться лише протестувати. Але не так сталося, як гадалося (сміється), ще два тижні шукали причини несправностей.
Правду кажучи, це нормальний процес. Просто хвилювалася, коли вже нарешті усе запрацює як слід. Були моменти, коли ніхто не знав у чому проблема й потрібно було залучати декілька різних команд в банку, інженерів підтримки обладнання (G+D) та наших спеціалістів. Проте навіть до тривалого траблшутингу замовник ставився з розумінням, і банк завжди намагався посприяти швидкому вирішенню проблеми.
В цілому нас хвалили за оперативність. Бо до цього компанія вже мала досвід роботи з іншими, навіть більшими вендорами. Але ми виявились швидші у розробці та передачі продукту. А ще вміємо дотримуватися дедлайнів, швидко реагуємо на проблеми і є дуже клієнтоорієнтованими.
Можливо, можна говорити про подальшу співпрацю?
Спершу планують перевірити як працюватиме наш продукт після запуску “в люди”. Це, до речі, перший подібний пристрій у Катарі і про нього обов’язково підготують пресреліз для ЗМІ.
Наперед щось загадувати точно рано. Разом з тим, партнер повідомляє, що зацікавлені клієнти є, вони також чекають запуску цього рішення. Впевнена, що прогрес буде, особливо коли ми так гарно себе зарекомендували.
Чи була можливість познайомитись з колегами поза офісом?
Так! Партнери і колеги з банку неодноразово організовували вечері, як робочі, так і дружні. Зустрічі могли бути заплановані на шосту-сьому годину вечора і навіть на десяту-одинадцяту ночі.
Вечеря з колегами з банку після успішного завершення тестування
У період Рамадану всі так роблять. У них перший прийом їжі — іфтар, починається о 17:45 год, коли заходить сонце. Власне з цієї пори починає вирувати справжнє життя: відкриваються магазини, ринок гомонить, люди виходять на прогулянку. Після іфтару дехто спить чи відпочиває. Потім молитва і десь о 21:50 год починається сухур — другий прийом їжі, який може тривати і до сходу сонця.
Колеги єгиптяни розказували, що вони так засиджуються до другої-третьої ночі майже кожного дня: їдять й курять кальян.
Виходить, у тебе був майже цілодобовий графік?
Можна і так сказати. До того ж, я частково була залучена і у інші свої проекти. Вдень це був катарський проєкт, а з готелю — всі інші. В принципі працювати було зручно.
Розкажи трохи про партнера Макса, як склалась співпраця?
Макс — більше ніж бізнес-партнер. Він як друг для РЕНОМЕ СМАРТ, який завжди на нашому боці. Легко може презентувати компанію, розуміється в багатьох технічних аспектах, а головне 一 довіряє нашій команді і зацікавлений у продовженні співпраці.
Завдяки йому не відчувала себе самотньою в чужій країні. Ми встигли потоваришувати, була у нього в гостях та знайома з дружиною.
З Максом
До речі, теплі відносини склалися із керівником кеш-центру банку, містером Балою. Також запрошував до себе додому, познайомив з дружиною та донькою. Цікаво, що у них в домі досі висять прикраси ще з китайського нового року, все дуже різнокольорове. Дружина містера Бали наготувала багато традиційних страв, на жаль, не пригадаю назв. Але все було надзвичайно смачно й це, мабуть, був один із найцікавіших вечорів.
Так, завдяки Максу та містеру Балі я відкрила для себе не лише мусульманські традиції, а й трохи індуїстських й малайзійських теж. Загалом була приємно здивована, що в цій країні легко співіснують різні культури і дозволене різне віросповідання. Це круто!
А що ще тебе вразило?
Передусім вразив рівень комфорту і безпеки у місті. Доха 一 це максимально зручне і спокійне місце для життя, де найбільше поважають інститут сім’ї та зовсім не терплять безладу. Не секрет, що Катар дуже багата країна, і приємно, що влада вкладає значні кошти у розвиток міста і безпеку. З перших днів мого перебування я могла вільно пересуватись містом сама, як вдень, так і ввечері. Сумніваюсь, що багато країн можуть похвалитися майже нульовим рівнем злочинності, високорозвиненою й доступною інфраструктурою та розмаїттям культур, які мені пощастило побачити в Катарі.
Також приємно здивував рівень гостинності і дружелюбність людей. Одного разу вирішила прогулятися ввечері сама й поїхала в центр міста. Зайшла в кафе, щоб скуштувати щось локальне, а мені принесли ще 11 (!) різних позицій: закуски, десерти, напої тощо. Шокована покликала офіціанта, та він відповів, що все гаразд і це все для мене. У чеку, на мій подив, цих позицій не було. Потім мені пояснили, що такий прояв щедрості тут не рідкість у період Рамадану.
Hamad International Airport в м. Доха, Катар
Чесно кажучи, спочатку хвилювалась, що до мене будуть ставитись насторожено. На щастя, усі виявились дуже приязні. Ба більше, кожен, хто дізнавався, що я українка, часто запитували про Україну, щиро співчували і підтримували. Колеги навіть неодноразово висловлювали бажання приїхати в Україну. Одначе бояться обстрілів та переживають за довгу дорогу. Але офіційне запрошення я їм передала. Мрію одного дня показати їм нашу красиву країну так само, як мені люб’язно показали Катар.
Чи поїхала б ще раз?
Безперечно, особливо після того, як вже розвідала ситуацію. Місто класне, робота дуже цікава, у мене з’явилося більше досвіду по харду і софту, побачила як відбувається впровадження на стороні клієнта.
Теоретично це можливо, бо тут не люблять працювати віддалено. Їм подобається вибудовувати міжособистісні стосунки, так вони більше довіряють партнерам. Тому якщо випаде така нагода ще раз — буду рада.
Чи змінила б щось, якби відмотати час назад?
Купила б одразу картку на проїзд у метро — хто ж знав, що буду там місяць! (сміється).
спілкувалась Юлія Омельянець
