ЯК ЦЕ ПРАЦЮЄ

Про створення програмно-апаратного комплексу Screen Switcher

4 грудня 2025

У спецпроєкті «Як це працює?» ми розповідаємо історії колег аби дізнатися, як вони створюють продукти, що спрощують людям життя.

У новому матеріалі розкриємо деталі створення програмно-апаратного комплексу Screen Switcher для доступу людей у кріслах колісних до фінансових послуг.

Про ідею, нюанси тестування та підводні камені створення апаратної частини Screen Switcher читайте у розгорнутому інтерв’ю із Дмитром Хіночеком, Вікторією Ткаченко та Владиславом Фугелем.

Дмитро Хіночек

інженер-конструктор компетент-центру

Вікторія Ткаченко

акаунт-менеджерка банківського напрямку

Владислав Фугель

тестувальник Team B

Продукт:

Програмно-апаратний комплекс Screen Switcher

Вікторіє, розкажіть про передумови створення Screen Switcher?

Вікторія:

Ідея інклюзивності на ринку фінансових послуг зараз дуже актуальна. Ми проводили дослідження щодо того, які продукти можемо запропонувати нашим клієнтам у цьому напрямку і, вочевидь, необхідно відштовхуватись від викликів, із якими зіштовхнулось суспільство. Термінали та банкомати мають бути доступними для людей, які пересувається у кріслах колісних. Нові лінійки  банкоматів вже враховують вимоги інклюзивності та забезпечують доступ клієнтів до монітору з крісла колісного, але заміна парку банкоматів – досить дороговартісне задоволення. Тож додатковий екран на зручній висоті – оптимальне рішення. Наш проєкт розпочався з кіосків самообслуговування, пристроїв, які ми самостійно розробляемо для клієнтів. Screen Switcher – це програмно-апаратний комплекс. Програмне рішення – це ПЗ Screen Switcher, яке забезпечує переключення сценарію ПТКС між двома моніторами. Апаратна частина – це сам монітор, кронштейн, комплектуючі для підключення.

Які банки першими вирішили реалізувати рішення?

Вікторія:

Наразі ми співпрацюємо із Кредобанком та ПУМБом. У першому встановили 19 поворотних екранів і представники банку планують масштабування. ПУМБ дуже ретельно підійшов  до вибору, банк тестував рішення на фокус-групах, і лише третій варіант конструкції банк  затвердив як фінальну. Тож поки поворотний екран встановлено на вісім пілотних кіосків ПУМБа і ще для 95 очікуємо запчастини в грудні. Також кіоски ПУМБ будуть дообладнані клавіатурою та накладками для навушників. На ПКТС буде встановлено і наше рішення по голосовому супроводу – Voice Assistant, яке дозволить людям з порушенням зору користуватись кіосками.

Як створювалось рішення?

Владислав:

Програмну частину комплексу розробив мій колега з Team B Юрій Тимейчук і зробив це дуже оперативно. Суть програми полягає у переміщенні робочого екрану із основного, вбудованого у термінал, на додатковий, який кріпиться на кронштейн. Відтак «м’яч» опинився на моєму полі – полі тестування. Це було цікаво і незвично. Хоча б тому, що комплекс передбачає наявність екрану із touchscreen, якого у нас не було. Тож я підключав звичайний монітор і мишку, щоб «тапнути» на правому, додатковому, екрані. Сценарії екранів були ідентичні і для Кредо, і для ПУМБа, тому тут проблем не виникало. Загалом процес написання і паралельного тестування Screen Switcher зайняв два тижні.

А як щодо апаратної частини?

Дмитро:

Спочатку я розробив універсальний варіант. Зазвичай не прив’язуюсь до банку. Ми часто пропонуємо готові рішення іншим партнерам і клієнтам, тому вони мають бути відносно універсальними або такими, що легко адаптуються. Тож я створив кронштейн, який повертає екран у вертикальній площині від бічної стінки термінала до користувача. Відповідно, якщо у ньому немає потреби, екран можна згорнути. Це зручно і у транспортуванні. Висоту завчасно обрали таку, щоб користувачам у кріслах колісних було комфортно працювати з поворотним екраном. Цей перший варіант відповідає стилю кіосків РЕНОМЕ СМАРТ – трохи брутальний та мінімалістичний. Він цілком влаштував банк Кредо, а от в ПУМБі захотіли щось інше.

Що ПУМБ захотів змінити у першому варіанті?

Дмитро:

Було кілька моментів, які ми врахували у подальшій роботі. Зокрема, їх кіоски часто переїжджають із відділення на відділення і виникає потреба переміщувати кронштейн з поворотним екраном з одного боку на інший. З першим варіантом рішення це не вийшло б зробити. Точніше, довелося б свердлити нові отвори, а попередні чимось закривати. А вони доволі великі. Крім того, у ПУМБі хотіли просте в установці рішення, яке вони могли б перекинути з боку на бік самостійно, без залучення інженера.   

Я запропонував варіант фіксації основи кронштейна на задній стінці кіосків із виведенням поворотної частини вправо чи вліво, залежно від потреби. Ми придбали частину поворотного кронштейну, що використовується у медичній техніці, у стоматології. Такий кронштейн наполовину пластмасовий та повертається у п’яти площинах. Відверто, у порівнянні із першим варіантом він не здався мені надійним у антивандальному сенсі. Тому я запропонував банку таки розглянути суцільно металеве рішення. І розробив ще один варіант, який банку підійшов: він кріпиться на задню стінку, кронштейн може виводитись вправо та вліво, а екран повертається у різні боки.

Деталі замовляєте у Рівному?

Дмитро:

Основний наш підрядник знаходиться у Києві. Ми давно співпрацюємо, вони дуже оперативно все роблять і реагують на зауваження. Придбали під наші потреби лазер для роботизованих зварювальних робіт. Це і швидкість, і естетичні шви. Але коли у них високе завантаження, буває, що звертаємось і до інших виконавців, у тому числі і до наших, рівненських. Тут нам дуже допомагає Департамент забезпечення. Вони доволі оперативно шукають різні виробництва, які виконують специфічні роботи. Наприклад, вироби з дроту чи токарні роботи.

З погляду установки, Screen Switcher – рішення просте?

Дмитро:

Не зовсім. Перший зразок я самостійно встановив у відділені ПУМБа у Рівному. Під час розробки я намагаюсь враховувати різні нюанси, але коли встановлюєш самостійно, одразу бачиш, коли щось заважає, де краще зробити отвори. Я розраховував, що весь процес займатиме до 4-х годин, однак виходить більше і на це є об’єктивні причини. Оскільки сам кронштейн доволі об’ємний і складається із трьох частин, нам його присилають у розібраному вигляді. Окремо ще монітор та комплектуючі і розхідники для кріплення і підключення. Тож інженеру потрібно вимкнути термінал, все відміряти і нанести розмітку. Потім прибрати всередині усі кабелі, просвердлити отвори, закріпити попередньо зібраний кронштейн та монітор на ньому, провести усі кабелі, підключити їх та зафіксувати стяжками. 

Після цього інженери тестують поворотні можливості, вмикають термінал та встановлюють ПЗ. Насамкінець потрібно кілька разів перезавантажити термінал та перевірити, чи усе працює. І прибрати після себе.

спілкувалась Іванна Ковальчук