Як це працює: Тарас Антонюк про Smart Service 2.0

У рубриці “Як це працює?” ми спілкуємося з розробниками, програмістами, проєктними менеджерами, керівниками напрямів аби дізнатися, як інноваційні рішення допомагають створювати продукти, що спрощують людям життя.
Наш наступний герой, Product Manager Тарас Антонюк розповідає про програмний комплекс для управління ресурсами компанії, який дозволяє збільшувати продуктивність, економити час і гроші.
Сьогодні говоритимемо про організацію виробничих процесів.
Як вони були налаштовані в РЕНОМЕ СМАРТ раніше
та який вигляд мають зараз?
На перших порах компанія часто використовувала ситуативні підходи та інструменти для впорядкування робочих процесів. Вони лише нагадували системи, мали багато недоліків і слабких місць. Також бракувало комплексного бачення, уніфікації, можливості інтегруватися, розвивати рішення тощо. Еволюціонуючи, компанія неодноразово намагалась створити власний продукт для систематизації процесів. Smart Service став четвертою її спробою, але першою, що забезпечила зростання рівня зрілості компанії. Його секрет успіху – використання готової платформи з готовими модулями, що практично не обмежувало нас у забезпеченні складних вимог та гнучкому підході до поступових змін.
Опишіть, будь ласка, процеси з середини - як усе працює?
Наприклад, відбувається певний збій роботи банкомату. Скажімо, зламався картрідер. Система моніторингу Х4 фіксує цю подію, транслює її Моніторинговому центру. Він, у свою чергу, отримує додаткові дані та приймає рішення про характер робіт, які слід виконати. Потім створює через свою підсистему заявку на другий рівень підтримки та відправляє її у Smart Service. SS підключає автоматизовані процеси, які відслідковують, які послуги доступні для цього банкомату, перевіряють відповідність договору, терміни реагування, відновлення, знаходить і призначає потрібного фахівця. Система володіє інформацією про кожного сервісного інженера та його можливості, відправляє в додаток push-повідомлення, яким призначає його уповноваженим для виконання цього завдання.

Інженер у системі може перевірити перелік доступних запчастин та інших матеріальних цінностей, при потребі здійснює замовлення. Воно обробляється логістами, інформація автоматично потрапляє в SS, звідки надходить сповіщення про його доставку, отримання та автоматично ставиться на облік. До слова, процедура відбувається в режимі реального часу і онлайн. Потім інженер отримує запчастину, встановлює її, відмічає в SS необхідні дані про нову та стару деталь, прикріплює звіти, акти виконаних робіт, фото тощо. Одночасно може здійснюватися переписка з Моніторинговим центром. Крім того, система фіксує витрачений кожною ланкою час – на основі цих даних здійснюється аналіз та визначаються зони, які можна покращити. Коли заявка переведена у статус “виконано”, її перевіряє керівник і закриває.
На перший погляд, проста процедура. Але якщо розглянути детальніше – складний механізм, що складається з маленьких і великих шестерень. Ми у будь-який момент можемо отримати дані про собівартість, генерувати звіти, планувати, підключати до якогось процесу наших партнерів та ін.
Завдяки Smart Service та обліку відповідних послуг можемо забезпечити моніторинг активності та життєздатності мережі банківської техніки. А також виступити дашбордом про стан речей для деяких банків.
Чи можна сказати, що ви вийшли на фінішну пряму?
Процес оптимізації будь-якої системи постійний. Неможливо з першого разу зробити продукт, який запрацює ідеально, зважаючи на динаміку ринку і розвиток компанії. Тому Smart Service еволюціонує і претендує на нові покоління. Ніхто ще не створив рішення, яке не потрібно оновлювати. Ми щодня робимо це, пригадайте Windows, Android, IOS та ін.
“Нам вдалося створити інструмент, який збільшує доходи компанії”
Мені приємно, що за роки оптимізації і покращення системи, комунікації, продуктивності, наш продукт вийшов з зони негативу. І на основі доказових даних сьогодні можна стверджувати, що нам вдалося створити інструмент, який збільшує доходи компанії.
Але технології не стоять на місці. І та, що була використана в першому поколінні SS вже своє віджила. Оскільки маємо запит на складніші функціональні можливості, робимо ставку на досконаліші, зручніші і швидші рішення. Тому зараз активно працюємо над проектуванням та розробкою нового покоління – Smart Service 2.0.
У SS 2.0 відбулася заміна технології. Що спонукало піти на такий крок?
На початку наші розробники часто спотикалися об розуміння того, наскільки глибоко система повинна зануритися у процеси та сфери компанії. Поступово ми змогли уніфікувати застарілі системи, впровадити роботизовані процеси і підвищити рівень продуктивності (за приблизними підрахунками продуктивність працівника зросла вдвічі, а кількість техніки, яку ми обслуговуємо, в десятки разів!). Початковим завданням було розробити ServiceDesk, а вдалося створити крутіший продукт- систему класу ERP.
Згодом перед нами з’явився новий виклик. Архітектура SS 1.0 значно обмежувала розвиток, а деякі речі й зовсім неможливо було втілити на її базі. Простіше кажучи, вона віджила своє.

RS.Core – платформа, де використано передові рішення в частині програмного забезпечення. Цьому передували два роки роботи над нею та випробувань, в тому числі й за кордоном.
Мікросервісна архітектура, яка є основою RS.Core, дозволяє дуже гнучко реагувати на специфічні потреби будь-яких підпроцесів. Простіше кажучи, треба буде один раз написати один мікросервіс, який стане доступним відразу для всіх працівників. Вони зможуть підключитися до нього, вивести на власний дашборд потрібну інформацію чи нагадування у смартфоні. Ці роботизовані процеси вже опробовані і активно використовуються у SS 1.0. Але у SS 2.0 вони можуть стати доступними кожному працівникові.
Також варто зазначити, що складовою нової архітектури є модульне розгортання, яке базується на технологіях віртуалізації. Воно дозволяє без додаткових затрат часу і високих компетенцій здійснювати оновлення або розгортання цієї системи в нового покупця.
Яких ще змін слід очікувати у новій версії?
Користувачі вже встигли оцінити переваги SS 2.0. Це стало можливим завдяки розробці нового додатку SSmobile. Він замінив попереднє покоління і показав наскільки технологічно якісно можна зробити стрибок по складу, можливостях та підходу. У подібному ритмі та зі схожими намірами будемо розробляти наступні складові програмного комплексу SS 2.0
Крім того, зараз ми маємо великий штат програмістів, що вміють працювати на обраній платформі. Відтак, зможемо з вищою ефективністю випускати нові функції, впроваджувати можливості, нарощувати продуктивність самої системи.
Змінюється масштаб. Якщо раніше ми говорили про створення підсистеми, то зараз – про цілий програмний комплекс. У майбутньому SS 2.0 стане централізованою системою для управління ресурсами компанії. Це новий виклик, що є складнішим за попередній.

Хто є користувачем цієї системи?
По перше, департаменти сервісу банківської техніки. Вони слідкують за станом мережі терміналів. Бачать, що вийшло з ладу, приймають рішення, які роботи потрібно провести і якого інженера підключити для цього. Крім цього в Smart Service присутні працівники інших департаментів – більше тридцяти ролей. Третьою групою користувачів є наші клієнти.
Які переваги чекають на них у SS 2.0?
Сучасні технології, використані для розробки користувацької частини, принесли багато гнучкостей у інтерфейс. Тепер, для прикладу, можна буде здійснювати легке управління операціями зі смартфону, використовуючи свайпи замість кліків, відчутно зміниться швидкодія (мова йде вже не про секунди, а про мілісекунди). Також ми можемо створювати звичний і зрозумілий інтерфейс за допомогою стандартизованих елементів.
Маємо намір забезпечити інженерам такий рівень можливостей в мобільному додатку, який повністю усуне необхідність використовувати web-інтерфейс. Це елемент зручності і мобільності. З цією ж метою ми розробляємо можливість роботи у офлайн режимі. Вона дозволить не залежати від місць, де відсутній мобільний зв’язок, завдяки фоновим операціям, кешуванню даних, та подальшому автоматичному їх завантаженню після відновлення з’єднання.

Які найближчі виклики?
Плануємо поступово уніфіковувати наші різношерстні підсистеми, які не підлягали цьому раніше через архітектурні обмеження. Це також принесе одночитання в користувацький інтерфейс, прозоре бачення процесів колегами, дозволить уникнути численних непорозумінь і надлишкових активностей.
З одного боку ми переходимо на більш продуктивні технології. А з іншого – розуміємо, що величезний обсяг напрацьованого функціоналу неможливо перенести в один момент. Для цього потрібен час, стратегія, можливість не зупиняти технологічний процес.
Амбіції до SS 2.0 вищі, ніж до SS 1.0. Можна навіть сказати, що перша версія народжувалася в муках. SS 2.0 підтримують на усіх рівнях, кожен вболіває, бо вбачає в тому велику перспективу.