Олександр Момотюк
розробник Team D
Аліна Бойчук
менеджерка з розвитку міжнародного бізнесу
Віталій Шепетько
технічний керівник Team D
Олександр Фокін
комерційний директор ТЕКС
Продукт:
Золотомат
ЯК ЦЕ ПРАЦЮЄ
Про те, як наші розробники створили золотомат
4 вересня 2025
У спецпроєкті «Як це працює?» ми розповідаємо історії колег аби дізнатися, як вони створюють продукти, що спрощують людям життя.
У новому матеріалі ми розкажемо про золотомати — унікальні на ринку кіоски самообслуговування для продажу золотих злитків.
Як від найменшого гвинтика до найхитріших деталей ПЗ наша компанія створювала цей інноваційний девайс та якими фічами вдалося підкорити вимогливих східних замовників, розповідають Олександр Момотюк, Аліна Бойчук, Віталій Шепетько та Олександр Фокін.
З чого розпочався проєкт розробки золотоматів?
Аліна:
Цей проєкт ми реалізовували разом з нашими партнерами Halal (Азербайджан) i Mabas (Туреччина), з якими працюємо вже довгий час. Оскільки Азербайджан і Таджикистан — це країни, які географічно розташовані близько, у цьому регіоні на ринку фінтех всі один одного знають. Таким чином до Halal звернувся Національний банк Таджикистану із запитом про створення пристрою для видачі золота. Вони такий десь побачили, я підозрюю, що в Дубаї, адже там є подібні пристрої. Оскільки Таджикистан теж не бідна країна і люди там купують золото, Національний банк вирішив похизуватися своїми вміннями і можливостями, тож шукав відповідний пристрій.
Коли до РЕНОМЕ СМАРТ надійшов такий запит, наші менеджери взагалі в це не повірили. У нас не було попередніх напрацювань чи подібних кейсів. Ми не були впевнені чи вдасться розробити такий пристрій, але вирішили перевірити, адже в нас немає звички казати «ні». З цим запитом ми звернулися на виробництво і поцікавилися чи можемо запропонувати якесь рішення? Як виявилося, у них був пристрій — диспенсер для видачі невеликих обʼєктів. Саме в слоти того диспенсера теоретично могли поміститися золоті злитки.
Ми запропонували азербайджанським партнерам цей концепт, вони показали його своєму клієнту в Таджикистані. Після довгого кола обговорень та затверджень пристрою, все ж таки вирішили рухатися з моделлю, яка включала цей диспенсер та купюроприймач (на який, до речі, ще спочатку не було прошивки на таджицькій сомоні). Тож нам потрібно було налагодити багато партнерств, включно із виробником купюроприймачів Innovative Technology. Коли ми погодили специфікацію, врешті в нас вийшов такий пристрій, який ми маємо зараз.
Як ви відреагували на запит менеджерів РЕНОМЕ СМАРТ, щодо створення пристроїв самообслуговування для продажу золотих злитків?
Олександр Фокін:
Ми дуже уважно і з великим інтересом поставилися до замовлення автоматів з продажу золота — золотоматів. Для нашої компанії це не стало сюрпризом, адже ми вже давно відстежуємо світові тенденції розвитку подібних пристроїв. Наша команда активно вивчала ринок і передбачала зростаючий попит на такі інноваційні рішення.Тому в нас вже були готові напрацювання по апаратній частині такого пристрою, але цього було замало. Ми зрозуміли, що ключ до успіху золотоматів криється не тільки в апаратній частині, але і в інтуїтивно зрозумілому, безпечному і функціональному програмному забезпеченні.
При розробці золотомата нашим пріоритетом було створення ергономічного і технічно досконалого пристрою. Завдяки тісній співпраці наших інженерів і розробників дизайну, ми змогли створити конструкцію, яка повністю відповідає всім ключовим вимогам кінцевого замовника. Крім того, безпека та захист золота всередині пристрою були для нас критично важливим аспектом. Для цього нами розроблений і впроваджений антивандальний сейф 1-го класу захисту. Дане рішення дозволило повністю виключити всі потенційні ризики безпеки, гарантувавши безпечне зберігання цінностей.
фото Олександра Шепелюка
Які масштаби проєкту?
Аліна:
Ми розпочали реалізовувати цей проєкт спочатку з 10 пристроїв. Їх ми вже зробили і доставили замовнику. В майбутньому планується розробка додаткових пристроїв орієнтовно до 50 штук. Варто зазначити, що в частині виробництва фізичних пристроїв у цьому проєкті ми тісно співпрацюємо з компанією Mabas — це також була одна із вимог замовника.
Який функціонал золотоматів та його ключові фічі?
Олександр:
Основне завдання золотоматів — це продаж злитків через термінали самообслуговування. Ці пристрої можна встановити, наприклад, в аеропорту, торговельних центрах чи в інших місцях, в яких клієнт вважає за потрібне.
Щодо функціоналу пристрою, перш за все, це продаж злитків. Одна з фішок цього проєкту — можливість здійснити оплату декількома різними способами в межах однієї операції. Умовно, якщо клієнту не вистачило готівки, можна доплатити карткою та/або QR-кодом через мобільний додаток банку. Особисто я не памʼятаю чи ще у якихось проєктах був подібний функціонал. Певно, ми вперше з таким зіштовхнулися, що за одну операцію може бути більше ніж два типи платежів. Також ми додали функціонал повернення коштів, але це не фізичне повернення коштів, а наприклад на мобільний рахунок. Це у випадку, якщо клієнт, наприклад, почав здійснювати оплату готівкою, йому не вистачило коштів і він вирішив їх повернути. Ще для золотоматів унікальним є те, що за допомогою сканера паспортів можна заповнювати поля, необхідні для ідентифікації клієнта. Окрім того, є можливість здійснювати фотофіксацію клієнта.
У цьому проєкті дуже багато корисних інструментів лишилося «під капотом», мова про серверну частину. Розкажи, будь ласка, трішки про них
Олександр:
Ми реалізували досить широкий та легкий у користуванні функціонал для оператора банку. Це можливість заводити товари, виставляти їм ціну, змінювати ціну, дозволяти/не дозволяти до продажу тощо. Тобто оператор може робити це все у себе на робочому місці і термінал фактично на льоту підхоплює ці зміни.
Також ми додали онлайн-моніторинг продажів — це можливість формувати необхідні для банку звіти станом на поточний день чи за певний період. Ще одне корисне доповнення — перегляд залишків. Оператор банку може онлайн відстежувати продажі та розуміти фактичний залишок і планувати виїзд інкасаторів для того, щоб дозавантажити якийсь тип злитків або прибрати ті, які не користуються популярністю. Це досить суттєво спрощує клієнту роботу та економить кошти, адже кожен виїзд інкасатора — це додаткові витрати для банку. Окрім того, ми розробили інтерфейс для завантаження/розвантаження інкасатором злитків (товарів) на сервісній сторінці.
З якими труднощами зіштовхнулися під час реалізації проєкту?
Олександр:
Сам пристрій є фактично новою розробкою, тож нам довелось повністю писати взаємодію з ним з нуля. Також розроблявся протокол взаємодії з пристроєм видачі та писалася прошивка для контролера пристрою. Наш тімлід займався архітектурними питаннями, але вся тіма у різний спосіб була залучена до цього проєкту. Враховуючи те, що пристрій був абсолютно новий, йому потрібно було реалізовувати дуже багато логіки, таке зазвичай багато місяців розробляють, але команда впоралася набагато швидше.
Віталій:
Найскладнішим було те, що під час роботи у нас в лабораторії не було цього пристрою готового та зібраного. У нас був лише диспенсер, який видає злитки і потім окремо зʼявився POS-термінал. Проте нам не звикати до подібних викликів. Єдиний вагомий мінус — це те, що за таких умов розробка займає набагато більше часу, аніж коли є можливість протестувати все у нас локально, щоб потім пристрої приїхали до замовника і одразу працювали без додаткових правок.
Які правки довелося робити вже на відстані?
Олександр:
У цьому проєкті були певні труднощі в роботі з QR-кодом та POS-терміналом, адже в нас був відсутній тестовий доступ до систем банку. Тобто ми опиралися виключно на суху документацію, яку надав замовник. В деяких проєктах у нас є можливість прямого доступу до банківської системи клієнта і ми можемо одразу перевірити, що у нас працює — стикуватися, так би мовити, якщо спілкуватися нашим сленгом. Нам же довелося чекати, поки клієнт розгорне в себе цю систему, запустить її і почне щось перевіряти. Фактично лише за логами ми могли аналізувати, якщо щось йшло не так, адже, як це часто буває, документація трохи відрізняється від реальності.
Також у замовника була певна затримка за платіжним сервісом, який зараховує решту. За це відповідав окремий сервіс клієнта National Bank of Tajikistan. Це окремий банк, який надає послуги Національному банку. Після доставки золотоматів у Таджикистан, ми чекали досить тривалий час поки цей сервіс буде готовий до роботи.
Окрім того, як то кажуть, апетит приходить під час їжі (сміється — прим. авт.). Клієнт тестує пристрій і в нього ще багато ідей та запитів зʼявляється: щось просять додати, щось замінити, щось поправити. Загалом, першопочатково була мова і про те, щоб пристрій міг продавати не лише золоті злитки, а й срібло і памʼятні монети, тож маємо ще багато варіантів розвитку цього проєкту.
Чим особливий цей проєкт для РЕНОМЕ СМАРТ?
Аліна:
Коли чують про золотомат, то уявляють передусім залізо (фізичний кіоск) і говорять саме про те, як потрібно його правильно скласти, щоб він видав звідти золото, але я хотіла б відмітити саме софтову частину. Софт — це мізки пристрою і це рішення, яке ми теж зробили з нуля. Дуже хочу відзначити професійність наших девелоперів, які змогли самі все спроектувати і продумати. Вони проробили всі інтеграції, які були необхідні банку, тобто це справді був проєкт «під ключ» і це рішення зараз унікальне на ринку. Цей проєкт показує рівень нашої компанії — наскільки ми круті та технологічні і з яким рівнем запитів ми можемо впоратися.
Спілкувалась Наталія Коротчук
