В армії своя культура, церемонії, правила і звичаї. Очевидно, що мусиш занурюватися і в цьому жити. Тут усе регламентоване, більш дисципліноване, є обмеження, важче. Потрібно пристосовуватися до інших умов, ритму, харчування, постійного стресу. Такий собі інцидентний режим роботи, з новими ввідними, які треба переосмислювати. Але адаптація проходить – рефлекси загрублюються. І звикаєш до того, що все спільне, спиш у казармі, хтось хропе чи розмовляє крізь сон, зручності на вулиці тощо.
Відверто кажучи, в якихось надто критичних ситуаціях бувати не доводилося. Якось бабахнуло вдалині – адреналін підскочив, але попри все дієш згідно інструкцій.
“Армія – механізм багатопроцесорний
і багатопоточний”
Армія – механізм багатопроцесорний і багатопоточний. В цілому організація роботи така сама ж як у ІТ: постановка завдань, планування, контроль виконання та ін. Тож досвід менеджменту тут згодився.
Незалежність у 1991 році була принесена на блюдечку. Чимало народів десятиліттями, століттями борються за власну державність. А ми, мабуть, недостатньо цінували те, що мали. Наша нація не була викристалізувана.