Як це працює: Андрій Сапронов
про відновлення роботи банківських відділень після деокупації

У спецпроєкті “Як це працює?” ми розповідаємо історії менеджерів проєктів, персоналу, продажів, керівників напрямів, маркетологів, програмістів, розробників аби дізнатися, як інноваційні рішення допомагають створювати продукти, що спрощують людям життя.

Наш наступний герой, керівник регіону “Південь” РЕНОМЕ СМАРТ, Андрій Сапронов розповідає про труднощі й небезпеку, які щодня долають інженери компанії, щоб відновити роботу банківських сервісів у деокупованих містах.

Андрій Сапронов

керівник регіону “Південь”
РЕНОМЕ СМАРТ

Продукт:

Сервіс у прифронтових областях та на деокупованих територіях

Скільки працівників у підрозділі та у яких регіонах
зосереджена ваша діяльність?

У моїй команді 40 сервісних інженерів, логіст, майстер і бізнес-аналітик. Наша діяльність охоплює пів географії України: Херсонську, Миколаївську, Одеську, Кіровоградську, Вінницьку, Хмельницьку, Чернівецьку, Івано-Франківську, Закарпатську, Тернопільську та Черкаську області. А ще ми співпрацюємо з усіма підрозділами компанії та найбільше з Моніторинговим центром, з відділом по роботі з клієнтами, логістами та департаментом продажу.

Чи були проєкти, які довелося відкласти через війну,
або ж втілити попри все?

Коли розпочалась війна, ми працювали над великим проєктом у Черкасах встановлювали валідатори на всі міські тролейбуси. Крім того, виконували  поточну роботу, працювали над збільшенням парку терміналів. До вторгнення, наприклад, всі торгові й касові POS-термінали Херсонської області були у нас на обслуговуванні. Зараз, в міру просування деокупації, все повертається на свої місця.

“Попри війну
ми не змінювали своїх планів”

Як це працює

Попри війну ми не змінювали своїх планів. Щоправда, траплялося, що ситуація диктувала нам нові правила. Так, наприклад, сталося із виготовленням дверей для кіоска RS 1000 Ощадбанку. Нам мали доставити їх як раз у той момент, коли почалося вторгнення. Потім компанія, що їх робила, раптово перестала існувати. У нас не залишилось іншого варіанту, як все переробити з початку: і креслення, і знайти підрядника та зробити нове замовлення. Зазвичай двері замінюємо за день-два, якщо вони є на нашому складі, виготовлення нових займає до двох тижнів й місяць, якщо потрібно якийсь ексклюзив. А тут затримка була кілька місяців, бо довелось самим розробляти все з нуля.

Розкажіть, як для вас та ваших колег розпочалась війна?

Особисто для мене війна почалася о 5 ранку, разом із першим вибухом в Одесі, тривога (дружина військовослужбовець), збори, ухвалення рішення, що робити далі. Страшно, але ми розуміли, що відбувається. Тому відразу вирішили, що ніхто нікуди не виїжджає, а залишається обороняти наше улюблене місто Одесу. Почалися провокації з боку моря, спроби висадки десанту в Одесі. А потім невелике святкування, після того, як доблесні ЗСУ відправили оркського крейсера “москву” годувати бичків.

Морально готувався до трохи іншого сценарію. Свого часу закінчив військовий університет й очікував, що вони відразу зруйнують мережі електропостачання, зв’язку, ППО та склади. Однак ворог виявився дуже специфічним.

Перші два тижні з кожним інженером зідзвонювався мінімум по три рази на день: що робити, куди бігти, а що із запчастинами, ключами… І навіть попри це, всі продовжували працювати. Пропонував виїжджати з Миколаєва й Херсона з перших днів, але працівники вирішили чекати до останнього, а далі діяти згідно з обставинами.

Коли Херсон окупували, люди боялися навіть на вулицю вийти, бо могли просто вистрілити в спину. Потім трохи звикли, але напруга залишилися. Під час окупації, по останньому коридору, його встиг залишити один мій інженер, зараз він начальник РСЦ “Дніпро”. Другий зміг вибратись через Крим, Прибалтику і за кордон. Ще троє, на жаль, залишаються на окупованій території й покинути її зараз не можуть. Мало не щодня пишуть, що хотіли б аби ЗСУ швидше звільнила й їхній дім, мріють повернутися до роботи. Кажуть, так за нею скучили, що готові хоч цілодобово працювати.

Як це працює

Як загалом ви справляєтесь з викликами, які підкидає війна?

Насправді дуже складно. Але в мене величезний досвід роботи з людьми, знаю як і що говорити, як заспокоїти. А щодо війни на жаль, так склалося і мусимо всі працювати на нашу спільну перемогу.

Чому важливо якомога швидше відновлювати роботу банківських відділень у деокупованих містах?

Люди давно не мали можливості зняти готівку. Розрахуватися карткою можна було напевно лише в перший місяць, поки був зв’язок. Коли вимкнули українських операторів, банківські пристрої перестали працювати також. Готівка не нескінченна. Тому як тільки стало можливим, потрібно відкривати відділення, аби люди могли отримувати соціальні виплати, перекази, знімати гроші з рахунку й здійснювати необхідні платежі. Повернення банківських установ є потужним сигналом для населення й допомагає відчути впевненість у завтрашньому дні.

Як це працює

Як РЕНОМЕ СМАРТ допомагає компаніям повернутися?

У Миколаївській області мої хлопці працювали весь час. А щодо Херсонської, ми взялися за роботу за кілька днів після деокупації. Першим туди повернувся Ощадбанк і сервісний інженер з Миколаєва допомагав запускати банкомати. Спочатку їх доставляли з інших областей, тому що від тих, які знаходились на місці, були втрачені ключі. Крім банкоматів також встановлювали генератори і старлінки. Уся робота супроводжувалась постійними обстрілами та страхом.

Втім перші дні після деокупації були спокійнішими, ніж зараз. Не було світла й практично зв’язку. Зв’язатися з інженером ціла історія. Йому слід було сісти в авто, поїхати в центр міста і “спіймати” мережу. Приблизно через тиждень ситуація з обстрілами в Херсоні погіршилась. Інженер вирішив залишитись на ніч й розповідав, що через постійні канонади майже не спав.

Що доводиться долати інженерам, щоб зробити свою роботу?

Думаю, у кожного з них знайдеться багато цікавих історій. З останнього, наприклад, інженеру в Івано-Франківській області прийшлося буквально підніматися в гори, на Драгобрат, щоб встановити POS-термінал. На власному авто туди не поїдеш, лише на місцевому таксі УАЗ “Буханка”. Витратив на це пів дня вверх, стільки ж вниз й мінус 2000 гривень в обидва боки. 

Доводиться розчищати собі робоче місце, носити коробки, перелазити через акуратно складені кучугури уламків (як на фото з Кіровограда). А ще їздити одразу після масштабних обстрілів, наприклад, в Очаків. Недавно сервісний інженер з Миколаєва розповідав: “Відчуття, наче йдеш у тридцятиградусний мороз. Тільки під ногами хрустить скло, а не сніг. У місті майже не залишилося вцілілих вікон.” Він перевірив дієздатність техніки, що запрацює, як закриють віконні отвори.

фото 1 – умови, в яких працюють сервісні інженери (після обстрілу м.Очаків)
фото 2 – таксі сервісного інженера, щоб на Драгобраті всановити POS-термінал

Як це працює

Росіяни грабували й вивозили все, що бачили, перед відступом з міста. Нерідко просто знищували. З якими наслідками їхнього мародерства
вам доводилося мати справу?

Зазвичай техніка зіпсована, або потребує заміни жорстких дисків та замків, бо невідомо хто і як ними користувався.

Якою є ситуація у Херсоні зараз?

З одного боку кращою, бо тепер сервісний інженер знаходиться на місці постійно. А з іншого, однаково складною. Колезі важко виконувати обов’язки, бо о 15:00-ій всі установи закриваються. Через обстріли люди намагаються обмежити пересування вулицями. Постійно зникає світло, поганий зв’язок. Та попри великий ризик сервісний інженер продовжує сумлінно виконувати свою роботу. 

Ми вже запустили роботу банкоматів в Ощадбанку, Sense-Банку, Кредобанку, Пумбу й POS-термінали у Таврії, Новій лінії та АТБ. Справи більш-менш стабілізувалися, працюємо з поточними замовленнями, періодично банки залишають заявки на запуск нових банкоматів.

Як відключення світла вплинуло на вашу роботу?

Після перших обстрілів критичної інфраструктури, коли світло почало зникати серйозно й надовго, стало складніше підтримувати зв’язок. Якщо телефон можна було зарядити від автомобільного акумулятора, то зв’язатися з колегами, переглянути заявки на пошті завдання із зірочкою. Брав ноутбук, сідав в авто й шукав по місту хоч якусь мережу. У цей час інженерам було ще складніше, бо вони прибували на заявку і не могли ні зателефонувати, ні написати. Усе закривалося по факту, після появи світла й інтернету. 

Найважче було після обстрілу по Одеській області, коли зв’язку та електропостачання не було дві доби. Хвилювався не стільки за роботу, як за самих інженерів. На щастя, все нормально, пережили і підготували план як діяти в подібних ситуаціях.

Чи є щось, що ви хотіли б зробити одразу після перемоги?

Поїду до батьків, яких не бачив від початку вторгнення. Обдзвоню геть усіх й привітаю  це моє найбільше бажання. Усе інше буде потім: і море в Криму, і гори (сміється).

Як це працює