ЯК ЦЕ ПРАЦЮЄ

Інтерв’ю з першими сервісними інженерками РЕНОМЕ СМАРТ

4 січня 2024

Розпочинаємо новий сезон проєкту “Як це працює?”. У нових інтерв’ю ми змінюємо акценти. Говоритимемо не лише про інноваційні рішення і продукти. Більше розкажемо про людей, які втілюють проєкти у життя та їх кар’єрний шлях в РЕНОМЕ СМАРТ.

Відкриваємо сезон інтерв’ю з особливими героїнями. Ганна Мірошникова та Христина Іконнікова – перші сервісні інженерки РЕНОМЕ СМАРТ. Ми попросили дівчат розповісти про робочі будні й виклики, з якими донедавна мали справу лише чоловіки.

Ганна Мірошникова

сервісна інженерка м. Одеса

Христина Іконнікова

сервісна інженерка м. Хмельницький

Поділіться історією, як ви стали сервісною інженеркою?

Ганна: 

За освітою я розробник вебзабезпечення, але ні дня не працювала за фахом. До цього була менеджеркою з продажу квитків у турагенції, а згодом виконуючою обов’язки директорки. Потім пандемія, справи пішли на спад і я звільнилась. Спробувала себе у логістиці 一 це був дуже короткий досвід, який навіть в резюме не відображала. Не моє: прийшла, побачила, пішла.

З пропозиціями роботи в Одесі справи кепські були: на зарплату у 8-10 тисяч гривень  у місяць важко вижити. Тому стала шукати на більш “вузькопрофільних” сайтах й звертати увагу на роботу за дипломом. Відверто, відчувала також втому від постійного спілкування з людьми. Так мені на очі трапилась вакансія РЕНОМЕ СМАРТ, для якої підходила моя освіта, наявність авто й те, що можу приділяти їй достатньо часу. До того ж мене на блок-постах не зупиняють (сміється). Пройшла співбесіду, поїхала на навчання до Рівного і шість місяців усе складається якнайкраще.

Христина:

У мене освіта економічна, однак мала можливість раніше познайомитися з роботою сервісного інженера, бо у цій сфері працює мій чоловік. Зараз тема POS-ів дуже розповсюджена, вони є практично всюди, а якщо нема, то скоро будуть. Коли з’явилась вакантна посада у РЕНОМЕ СМАРТ, вирішила подати резюме. Чоловік допоміг підготуватися, пройшла співбесіду і я отримала офер.

Ганна Мірошникова
фото Катерини Ємельянової

Як вам працюється у чоловічому колективі?

Христина:

У нас в Хмельницькому працюють ще два інженери, крім мене, Олег та Іван, які завжди страхують і допомагають, якщо чогось не знаю.

Ганна:

В офісі колеги дуже добре відносяться від самого початку. Немає ніякого осуду, ніхто не ставиться зверхньо. У мене дуже класний колектив!

Щодо клієнтів, то іноді буває, що їм важко приховати здивування і можуть перепитати чи я точно прийшла встановлювати термінал і чи вмію це робити. А потім я з рожевої сумочки дістаю набір викруток і в них округлюються очі (сміється). Але таке буває рідко.

А що ще зазвичай з собою носить сервісна інженерка,
що обслуговує POS-термінали?

Ганна:

Складаний ніж, пластикові хомути 一 ну і все поки, бо сумочка маленька. А якщо серйозно, то решту необхідного возимо з собою у машині. Це купа всяких проводів, кабелів для підключення інтернету, блоки живлення, щоб замінити, якщо згоріло. Спочатку я їх лишала в офісі, думала, буду брати лише при потребі. Потім мене випадок навчив, що краще тримати все при собі, щоб не повертатися і не гаяти зайвий час. А ще зі мною їздить чимало картонних коробок з-під “посів”, які потім треба повернути в банк.

Розкажіть, про ваші обов'язки, з якими пристроями маєте справу?

Ганна:

Встановлюю, демонтую, інколи налагоджую роботу POS-терміналів. Але це більше схоже як в телефоні поклацати. Зона моєї відповідальності 一 місто Одеса, щоб розвантажити інженерів, які займаються банкоматами. Співпрацюю з Райффайзенбанком, Ощадбанком та Сенс банком й, мабуть, мала справу з усіма POS-терміналами, окрім Ingeniko DX8000 й EZPOS.

Христина:

Крім підготовки та встановлення POS-ів у місті Хмельницькому, я готую їх також для районів, бо в нас одна картка з ключами. А також на мені логістичні процеси по витратних матеріалах для колег, які працюють за межами міста. У Хмельницькому POS-термінали зазвичай бренду Ingenico, а найпоширеніші моделі 一 це Move і Desk. Однак через недавні зміни у законодавстві багато хто хоче бачити в себе термінали з програмною касою, з якими вже встигла познайомитись.

Христина Іконнікова
фото Микити Бабіча

Скільки часу триває встановлення одного терміналу та скільки заявок встигаєте опрацювати за день?

Ганна:

Якщо у клієнта добре працює мережа, то цей процес займає близько п’яти хвилин: поки підключиш в розетку і він її “підніме”. Потім ще пару хвилин на те, щоб розповісти клієнту як ним користуватися.

Але одного разу майже два дні встановлювала POS-термінал для аптеки. Попри чудовий зв’язок, встановити його не вдалося 一 скоріше через ваду у банківському ПЗ, довелося наново перепрошивати.

За день встигаю опрацювати не більше 10-12 заявок 一 це, щоб кататися у різні точки міста. Якщо трохи більше, тоді декілька заявок знаходяться за однією адресою. Загалом зранку виїжджаєш на роботу і до 18:00 год можливо закінчити усі справи.

Христина:

Додам, що, як й інші сервісні інженери, ми отримуємо заявки у додатку Smart Service. Вони можуть “прилетіти” в будь-який час, тому точно спрогнозувати свій робочий день ми не можемо. Якщо мені приходить заявка відправити POS-и у райони, то намагаюся зробити це за день. Якщо спланувала свої задачі, але з’являється більш терміновий запит на сервісне обслуговування 一  вношу зміни у свій попередній маршрут і виконую спершу його.

З якими несправностями ви зазвичай маєте справу?
Як їх вирішуєте?

Христина:

Найчастіше відсутній зв’язок. Тому ми приїжджаємо на виклик, перевіряємо тип зв’язку, з’ясовуємо чи потрібна заміна кабелю або sim-картки, якщо потрібно, робимо зміни в налаштуваннях. Якщо власне термінал вийшов з ладу й на місці пофіксити не вдається 一 здійснюємо заміну пристрою.

Ганна:

У мене був випадок, коли зафіксували втрату зв’язку, а як виявилось, термінал був просто вимкнений з мережі. Це була каса самообслуговування, де, напевно, хтось щось міняв і випадково витягнув кабель. У закритій касі цього не побачиш, тому менеджер подумав, що щось зламалося. Зробили заявку, я приїхала, включила в мережу і поїхала далі.

Ганна Мірошникова
фото Катерини Ємельянової

Як часто доводиться спілкуватися з власне клієнтами?

Христина:

В основному контакт з клієнтами відбувається на місці: роз’яснити як це працює і налаштувати. Але деякі самі телефонують, щоб запитати, що робити, якщо списалася копійка, наприклад. Звісно, це не наша робота, але ми допомагаємо і підказуємо, куди звернутися, а якщо щось зламалося 一 скеровуємо на моніторинг, щоб подали заявку.

Ганна:

Ну і ще зв’язок з клієнтами потрібен, щоб не приїхати до зачинених дверей. А якось, клієнт три тижні переносив установку, бо то в кальян поїде, то ще якісь справи…

Також доводиться комунікувати з партнерами. Якось приїхала на установку терміналів в один із супермаркетів “Таврія”: встановила, перевірила їх з менеджером 一 все працює, провели операцію 一 чудово. Думала збиратися йти, але він попросив зачекати, щоб на екрані змінився логотип. За хвилинку він змінюється, а там лого іншого магазину. В адміністратора шок 一 гроші “полетіли” не туди… Я заспокоюю, що все гаразд і зараз вирішимо. Це був якийсь прокол на стороні банку і добре, що для оперативної комунікації у нас є спеціальний чатик у телеграм. Швиденько написала, хлопці надіслали вірний файл і десь за 15 хвилин вже все було як треба.

Ганна Мірошникова
фото Катерини Ємельянової

Як часто доводиться мати справу з чимось для себе новим? І куди звертаєтесь по “першу допомогу”?

Христина:

Недавно у Хмельницькому відкрився магазин “Roshen” й мені потрібно було працювати з POS-терміналами, куди входить програмна каса. Це був для мене новий пристрій Lane500 новий досвід, багато хвилювань зі сторони банку (навіть неправильно підготували програмне забезпечення з першого разу, довелося повторно виїжджати), але, на щастя, з усім успішно справилась.

Ганна:

У перші місяці було трохи паніки. Під час навчання, хоч воно й дуже цікаве, все не запам’ятаєш, тому виручали книжечки-посібники. А якщо у них не знаходила потрібної мені відповіді, то телефонувала колезі Денису Сілаєву. Можливо, він не завжди був тому радий, але вдячна, що ніколи не залишав мене у скруті. 

Зараз вже назбиралося трохи власного досвіду, бо маємо справу з проблемами, які час від часу повторюються. Звісно, додаються якісь нові проєкти й POS-и, в роботі яких цікаво розібратися. Ця можливість постійно перебувати в русі, чомусь вчитися, певно, подобається найбільше.

Христина Іконнікова
фото Микити Бабіча

Христина:

Знаю, що у РЕНОМЕ СМАРТ займаються обслуговуванням ще валідаторів. У Хмельницькому поки немає, але це питання часу. Гадаю, мені було б цікаво із ними попрацювати. Боятися змін чи нового 一 в ліс не ходити. Це хвилююче, але разом з тим і круто!

спілкувалась Юлія Омельянець