Олена Білик
керівниця напряму маркетингу
РЕНОМЕ СМАРТ
Продукт:
Маркетингові комунікації
ЯК ЦЕ ПРАЦЮЄ
Олена Білик
про роль контенту в ІТ-сфері
09 липня 2024
У спецпроєкті “Як це працює?” ми розповідаємо історії менеджерів проєктів, персоналу, продажів, керівників напрямів, маркетологів, програмістів, розробників аби дізнатися, як інноваційні рішення допомагають створювати продукти, що спрощують людям життя.
Сьогодні разом з керівницею напряму маркетингу РЕНОМЕ СМАРТ Оленою Білик з’ясовуємо чому пошук інформації про продукти компанії іноді нагадує археологічні розкопки, що для цього вигадали маркетологи, а також для чого важливо вміти правильно її “загортати”.
Сьогодні багато говоритимемо про контент.
Він у вашій сфері – усьому голова.
Так, завдяки правильному контенту нам вдалося вивести маркетинг у РЕНОМЕ СМАРТ на новий рівень. Якщо раніше інфоприводів нібито не було й часто звучало, що нема про що писати, то зараз стільки, що не встигаємо все публікувати.
Чому так?
Багато років я працювала з брендом групи компаній загалом. Коли 2 роки тому почала працювати безпосередньо з маркетингом у СМАРТі, насправді, було не легко зрозуміти як правильно налагодити роботу відділу та який контент потрібен у сфері ІТ.
Складність роботи зі СМАРТом у тому, що коли проєкт на стадії розробки, про нього комунікувати зазвичай не можна. Це конфіденційна інформація. До того ж, часто проєкти компанії досить тривалі – це може бути навіть рік і два. Коли вони завершуються, то виглядають далеко не новими. Тому, раніше ними ніхто не поспішав хвалитися. А це неправильно.
Ми навчилися збирати подібну інформацію (і по дорозі, і після впровадження) і правильно “загортати”. Обрали більш сучасний формат презентації наших рішень у вигляді бізнес-кейсів.
Також почали одночасно розвивати одразу два вектори комунікацій: зовнішні (те, що ми розповідаємо про компанію назагал: на сайтах, у соцмережах, на івентах тощо) і внутрішні комунікації для поглиблення взаємодії між департаментами (корпоративний портал, чат-боти, месенджери для спілкування, зокрема, зараз WhatsApp).
фото Олександра Шепелюка
Як з'явився на це запит, адже такі трансформаційні зміни не виникають самі по собі?
Ідея про налаштування взаємодії між департаментами та оновлення комунікаційної стратегії часто звучала ще два роки тому з боку Надії Гладкевич та на стратегічних сесіях.
Спочатку почали працювати з комунікацією глобального холдингу: створили внутрішній портал, корпоративний канал у месенджері, намагалися взаємодіяти і отримувати фідбеки. Завдяки цьому невдовзі відчули потребу в історіях.
Насправді люди люблять зазирати у вікна і ми дали їм таку можливість: “підглянути” за роботою колег, за їхніми злетами та падіннями, особливими переживаннями. Дали можливість прожити. Так з’явився проєкт “Як це працює?”.
Багато працівників РЕНОМЕ СМАРТ стали героями “Як це працює?”. Розкажи детальніше, яка його основна мета?
Практично відразу ми зрозуміли, що ці історії важливі не лише для внутрішніх комунікацій. Завдяки інтерв’ю ми збираємо багато цінної інформації про продукт, яку в подальшому використовуємо для лендингів, сайту, продуктових сторінок, кейсів, постів у соцмережах, піар-проєктів, промо матеріалів, буклетів, відеороликів, презентацій тощо. І, до речі, перелічений мною набір матеріалів може бути потрібний навіть для одного клієнта.
Ми пробували працювати в інший спосіб – прямо збирати інформацію про ПЗ чи девайс. Все зводиться до максимум одного абзацу і сухих даних про функціонал. Це не той результат, який є зараз. Поверхове знайомство з рішенням не дасть правильно побудувати маркетинг. Глибину забезпечує “Як це працює?” і якоюсь мірою навіть економить час, бо ми маємо змогу зануритись у продукт настільки, як людина чи команда, що його створює.
Ба більше, ці інтерв’ю часто стають у пригоді не лише відділу маркетингу.
До прикладу, в травні готуючи менеджерку з розвитку РЕНОМЕ СМАРТ Лілію Гронську до презентації у Полтаві, дуже згодилися інтерв’ю про наші муніципальні продукти. Тексти вийшли ще до того як Ліля прийшла в нашу компанію, тому вона їх не бачила. А виявилось, що це справжня знахідка і частина історій відразу зайняли місце у її презентації.
Уся презентація вийшла настільки крутою, що Лілію просили наступного разу підготуватися трохи скромніше (посміхається). Мабуть, це найвища похвала за нашу роботу!
Звичайно, за два роки ми підсвітили багато людей та результати їхніх старань. Спочатку це був свого роду забіг — вихід щочетверга о 16:00 годині. В результаті мали чотири інтерв’ю на місяць, а за рік трохи більше сорока. Це був такий конвеєр. Зараз тексти з’являються рідше й вектор з часом змінюватиметься від людей до команд.
Перші інтерв'юери, чи складно було вмовити на інтерв'ю?
Дуже добре пам’ятаю, що першими були Тарас Антонюк та Артем Бондар, з якими мали писати про Smart Service та ЦНАП SQS відповідно. Підготовка до інтерв’ю тривала довго, бо треба було пояснити для чого і чому, детально пройтись по структурі. Важливо, щоб людина пригадала історії, цікаві факти, бо це мала бути не експертна стаття і не буклет з технічними характеристиками.
Потім працювали над візуалом, де окрім ідеальних фотосесій з’явилися і світлини, зроблені на камеру телефону. Справжні й живі, які передають історію як вона є.
Загалом для перших інтерв’ю було складно знайти людей, вмовити їх (зокрема через те, що люди соромились через новий досвід), знайти цікаву тему, продукт, втримати актуальність.
Проте, все швидко змінилось – ініціатива стала надходити ззовні з проханням висвітлити якусь персоналію чи її роботу.
Цікаво, яке інтерв'ю виявилось найпопулярнішим за весь час?
Це було інтерв’ю з сервісними інженерками Ганною Мірошниковою та Христиною Іконніковою. Повна версія вийшла спочатку на внутрішньому порталі компанії, а адаптована – на сайті. І там, і там воно дуже гарно “вистрелило”. Зокрема, завдяки тому, що демонструє наскільки наша компанія гнучка і що на нас можна покластися за будь-яких обставин. А ще нам вдалося розвінчати один міф: жінка справляється з викруткою не гірше за чоловіка (посміхається).
З якими ще маркетинговими інструментами маєте справу?
Наша компанія працює в досить закритій ніші бізнесу, де всі один одного добре знають. Водночас, всі пильно стежать один за одним. За таких умов в маркетингу важлива кожна деталь – контент про компанію, її проєкти, продукти, SMM-дописи, піар-матеріали у ЗМІ, події. Якщо зі згадкою про компанію та експертизою бренду зустрічаються часто, то репутація і довіра збільшується.
Саме тому, ми використовуємо омніканальність. Це сайти, лендинги продуктів, інтернет-реклама, сторінки у LinkedIn та Facebook… Відповідно – це контент-контент-контент – фото, відео та текстовий (зйомка рекламних роликів, співпраця з всеукраїнськими ЗМІ та публікація експертних колонок чи статей, лідогенерація й підтримка існуючих партнерств тощо).
Ще один важливий напрямок у нашій роботі – організація івентів або участь у них. Зокрема зараз більше останнього, де наш підрозділ займається підготовкою спікерів-колег та їхніх презентацій.
Ба більше, РЕНОМЕ СМАРТ зараз переходить на інший рівень відносин: міжнародна експансія і національні проєкти. Маємо бути видимі. Тепер ми не можемо дозволити собі бути в тіні.
Створення контенту – це, в першу чергу, креатив?
Може здатися, що наша робота про форму, але це далеко не так. Будь-яка ідея чи стратегічна задача перед впровадженням глибоко нами вивчається та тестується. Бо маркетинг – це спочатку цифри, дослідження та аналітика, а тоді вже креатив.
Сайти, соціальні мережі, підготовка виступів і комунікаційних матеріалів для ЗМІ – це якась нон-стоп робота. Розкажи про команду.
Інхаус нас не багато: я, комунікаційниця Наталка, дизайнерка Ася та Аліна – організовує івенти і розробляє крутий мерч. Але часто ми залучаємо працівників з інших команд, обмінюємось експертизою на аутсорсі. І всіх при цьому вважаємо своїми.
Нариклад, UX-дизайнер в RnD Сергій Пекарський налаштовує інтернет-рекламу та SEO-оптимізацію, Дмитро Косарєв допомагає із супроводом сайтів та диджитал-проєктів, Роман Кирушок (колишній стажер працює з нами на аутсорсі) – з чат-ботами, які часто потрібні в нашій роботі, Юля Омельянець – з копірайтингом, Павло Осіпов – з відео-контентом, Олександр Шепелюк – з фото. Ми не можемо дозволити собі працівників з подібною експертизою на постійній основі, бо вони достатньо дорогі, тому залучаємо їх під конкретні проєкти.
Разом з тим, у нас повноцінна маркетингова екосистема і мені важко розділити на своїх і чужих. Ми звикли так працювати, а головне на якість подібна модель співпраці не впливає.
Наскільки глибоко занурюєшся в роботу колег?
Довіра, перш за все. У мене немає необхідності контролювати кожен крок чи дію. Всі дорослі, на своєму місці й розуміють важливість власної ролі. З іншого боку мені важливо іноді збиратися разом, щоб “поштормити”, обговорити якісь важливі питання.
Наостанок, маркетологи не бояться ділитися факапами чи історіями про проєкти, які довелось “закопати”. Нещодавно так сталося з корпоративним Telegram-каналом, який ви закрили, бо компанія прийняла рішення повністю відмовитись від цього месенджера. Розкажи, про це більше.
Задовго до цього моменту, я підозрювала про такий розвиток подій. Тому ще у березні ми з Асею вирішили дослідити WhatsApp. Щоправда думали, що міграція в інший месенджер відбудеться не раніше кінця літа.
Компанія прийняла рішення відмовитися від Telegram з очевидних причин. Ми, як комунікаційний підрозділ, мали стати першими й показати приклад – перевести усі комунікації, в тому числі й робочі, у WhatsApp.
Деякий час ми тестували, звикали і досліджували новий ресурс, співпрацювали з департаментом ІТ та консультувалися з Юлею Балашовою. Відтак була підготовлена спеціальна комунікаційна кампанія, де пояснювали, що таке кіберзагрози і як вони пов’язані з Telegram.
Чесно кажучи, мені було складно “відпустити” своє дітище, бо це справа не одного року. Ми стежили за тим як зростає кількість читачів в Telegram, щомісяція збирали статистику, працювали над удосконаленням контенту. Навіть показник у +1 новий підписник – це було для нас важливо.
Але в нашій справі так буває, потрібно вчасно позбутися старого, щоб спробувати щось нове. Зараз ми створили оновлену корпоративну спільноту RENOME INFO WhatsApp, до якої продовжують долучатися колеги.
Тепер людям треба дати час звикнути. Бо ж інше – не завжди гірше.
спілкувалась Юлія Омельянець
